Кельти на Закарпатті

 У вівторок, 30 квітня, у стінах Закарпатського краєзнавчого музею відбулася цікава лекція, присвячена кельтам, що проживали на теренах Закарпаття, їхній культурі, життю та спадку, що вони лишили після себе.

Кельти, як культура, викликають неабиякий інтерес у широких колах суспільства. Їхня популярність викликана загадковими образами друїдів, войовничими вершниками, що наводили жах на римську республіку та багато грецьких держав, своїм неповторним мистецтвом. В масовій культурі цей народ представлено, як диких варварів в рогатих шоломах, опонентів цивілізованого світу, що несли хаос та забуття, примітивними племенами, що відкидали будь який розвиток. Проте, так бачили їх саме греки та римляни, що їм протистояли. Свідчення самих кельтів про себе до нас так і не дійшли. Саме тут і з’являється питання – «Чи були кельти такими, як уявляє сучасна культура?».

На це, та на багато інших питань і була покликана відповісти науково-освітня лекція старшого наукового співробітника сектору археології Артема Салка - «Кельти на Закарпатті». Гості та співробітники музею мали можливість дізнатися більше про походження та міграцію місцевих кельтів, їхнє життя та глибокі культурні зв’язки з навколишніми територіями. Ця лекція підкріплена невеликою екскурсією по кельтським артефактам, що представлена в експозиції присіяченій Тиводару Легоцькому.

Артем Салко,

ст. науковий співробітник сектору Археології

Бельтайн!

 Бельтайн! Свято весняного буйноцвіту. Благодійний фестиваль на підтримку ГУР МО " КРАКЕН" і 128 ОГШБ прямо зараз проходить в Ужгородському замку. Запрошуємо всіх!

Про що мовчать мури Ужгородського замку

  26 квітня відбулася тематична екскурсія «Таємниці бастіонної системи укріплень Ужгородського замку». Ужгородський замок найбільш популярний та відвідуваний туристичний об'єкт Ужгорода. Сотні тисяч відвідувачів, які бажають доторкнутися до нашої історії, радо приймає древня фортеця щороку. І що найперше бачать туристи підходячи до замку? Їх зустрічають могутні приземисті фортифікаційні укріплення та величні бастіони.

Бастіонні регулярні замки, до яких відноситься Ужгородський і які збереглися до нашого часу, становлять велику науково-культурну цінність насамперед як пам'ятки історії та архітектури. Зовнішні фортифікаційні споруди бастіонного типу Ужгородського замку мають форму неправильного чотирикутника, а після добудови у кінці ХVІІ ст. п'ятого клиноподібного бастіону конфігурація стає наближена до неправильного п'ятикутника. Загальні розміри чотирикутника (без рову) становлять 169х104х179х107 м. Південно-східний і південно-західний бастіони побудовані на взірець укріплень новоіталійської школи. Два інші бастіони мають різні розміри, конфігурацію й просторовий уклад, що ускладнює з'ясування, за якою системою їх побудовано. Причиною цього є, імовірно, особливості рельєфу Замкової гори. Адже, при проектуванні та зведенні фортифікаційних споруд важливу роль відігравали природно-ландшафтні особливості місцевості. Ці умови часто були основними при формуванню просторової структури фортеці, її композиції, архітектурного вигляду та організації внутрішніх просторів.

Це масштабне будівництво пов'язують з іменем Дєрдя IV Другета (1633-1661). Дєрдь IV–вихідець з гуменянської гілки роду Другетів, єдиний син Яноша Х Другета та Анни Якушич-Другет. Він успадкував титул наджупана Ужанського комітату. У війнах з турками був обраний командувачем Кошицького та Земплинського дворянського ополчення. Помер у молодому віці 9 жовтня 1661 р.

Клиноподібний бастіон звели для захисту північно-східної сторони, яка практично не прострілювалася артилерією з кутових бастіонів. Біля бастіону видно замурований вихід з датою на поперечині: 1653.

На початковому етапі, що підтверджує план 1670 р. фортечні укріплення складалися із чотирьох різних за розмірами кам'яних бастіонів, в'їзної вежі з підйомним мостом та сухого рову, вирубаного у скелі. Фаси південно-східного та південно-західного бастіонів сходяться не під прямим, а скоріше тупим кутом і завершуються заокругленнями – орільйонами. Вони закривають бійниці фланків від вогню противника. Фланки примикають до фасів під прямим кутом. До того ж вони були двоярусні, що забезпечувало шквальний вогонь паралельно куртині. Фланк південно-західного бастіону був критий, можливо для зберігання військової амуніції. У двоярусних фланках, як правило, на першому рівні знаходилися гармати, на другому – стрільці з рушницями.

Кладка стін – бутова кам'яна. Для спорудження укріплень використано переважно андезит та базальт, які видобували у кар'єрах у околицях замку. Тесаний камінь пісковик (білий вапняк) використаний для карнизу, обрамлення воріт, бійниць і т. д. Кладка виконана на вапняному розчині. У процесі відновлювальних робіт у кладці застосовували і червону повнотілу цеглу. Ззовні стіни бастіону зведені під кутом – знизу до верху звужуються. Внутрішня частина стін вертикальна. Таким чином збільшена міцність укріплень. Товщина фортечних стін у верхній частині у середньому складає 2,1 – 1,7 м, але переважно 1,9 м. Найтовстіша частина фортечної стіни біля в'їзної брами – 2,1 м, а найтонша між північно-східним бастіоном та палацом – приблизно 1 м.

Незважаючи на значущість таких пам'яток, вони залишаються не дослідженими, маловивченими і не реставрованими у повному об'ємі. Як підказує світовий досвід музеєфікація подібних об'єктів є найкращим рішенням для їх збереження та подальшого використання. На практиці процес музеєфікації потребує комплексного наукового дослідження фізичного стану замку з подальшим проведенням консерваційно-реставраційних робіт, реконструкцією первісного природного і культурно-історичного навколишнього середовища, відновленням типових художньо-архітектурних елементів об’єкта, організацією необхідних умов екскурсійно-туристичного огляду.

Михайло Джахман,

завідувач відділу новітньої історії та Меморіального музею- кімнати Августина Волошина

Копія Туринської Плащаниці – у експозиції музею

 Цінне надбання музею, яке наш заклад отримав 18 квітня ц.р., віднині можна побачити у першій залі експозиції «З історії духовної культури Закарпаття від XVII – початку ХХ ст.».

Мова йде про один екземпляр папірусу із зображенням елементів Туринської Плащаниці, а саме – зображенням обличчя Христа. Воно нанесено на папірусі вручну під час просвітлення справжньої Плащаниці світлом. Перший лист папірусу – це спроби дослідників точно перенести зображення обличчя Христа для подальшого використання у іконописанні та дослідженні обличчя Спасителя. Оригінал Святого Полотна, як відомо, зберігається у кафедральному соборі святого Іоана Хрестителя у місті Турин в Італії. Знаменита християнська святиня, в яку, за переказами, було обгорнуте тіло Ісуса Христа після смерті, стала свідком смерті і чуда Воскресіння Ісуса Христа.

Папірус із зображенням елементів Туринської Плащаниці, який наукові співробітники відділу історії та краєзнавства вже представили в експозиції, привезено єпископом Ужгородським і Закарпатським Варсонофієм (Руднік) з Італії і подаровано нашому музею,

Валерія Русин, завідувач відділу історії та краєзнавства

Наукова робота музейників

 Крім активної експозиційно-виставкової діяльності, музейні співробітники відділу історії та краєзнавства ведуть і наукову роботу. Результати своїх пошуків та досліджень вони представляють на численних міжнародних та всеукраїнських конференціях. Таким чином популяризується не тільки музейна робота, а й вводяться в науковий обіг нові дані.

Так, 25 квітня 2024 р. провідний науковий співробітник відділу історії та краєзнавства Василина Палинчак-Кутузова виступила на науково-практичній конференції «Дослідження з історії України в умовах російсько-української війни: виклики, завдання, результати». Вона представила науковому товариству свою доповідь «Поповнення фондів Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького під час війни: типологія, експонування, значення». Метою виступу було ознайомити учасників конференції з предметами, які потрапили до музейних фондів з моменту повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 р., їх історико-культурним значенням, типологією та експонуванням.

Участь у конференціях та публікація результатів своїх наукових розвідок є важливою складовою в діяльності музею та його співробітників.

 

Подарунок музею від мистецької молод

 Протягом 4-18 квітня 2024 р. у одному із виставкових залів музею було представлено кілька виставок робіт молодих художників, які мали назву «ІХ виставка», «ХІ виставка» та «ХІI виставка». Це був спільний проект Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького та Фокус групи арт-ком’юніті України. Основною метою спільної колаборації була популяризація культури та незламності творчого процесу під час війни. Такі виставки демонструють таланти молодого покоління краю, і є важливою складової популяризації культури Закарпаття у цілому.

На згадку про співпрацю між амбасадорами культури краю куратором Фокус групи Любомиром Брензовичем музею в особі директора Ольги Шумовської було передано скульптуру молодого митця Андрія Сайського. Робота під назвою «Блукання Вулканії» була виготовлена у 2021 р. Автор займається художньою обробкою металу, через його твори проявляється тонкий, глибокий зв’язок митця з природою.

Дирекція закладу вдячна молодим художникам в особі Любомира Брензовича за те, що вони залишили частинку своєї творчості для музею. Це дозволить зберегти її для нащадків, популяризувати творчість молодих митців та розширити культурні горизонти.

На завершення між музеєм та мистецькою групою було підтверджено наміри про подальшу співпрацю.

Василина Палинчак-Кутузова,

провідний науковий співробітник

відділу історії та краєзнавства

Запрошуємо всіх охочих на цікаву відкриту, тематичну екскурсію

 

Науково-освітній захід для дітей проекту #Залізна зміна

 23 квітня в Закарпатському ОКМ ім. Т. Легоцького було проведено науково-освітній захід «Історія і культура Закарпаття (на основі експозицій Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького)» та оглядову екскурсію для дітей, які є частиною соціального проекту #Залізна зміна, створеного АТ «Укрзалізниця» спільно з ФСК «Локомотив»-Київ. Метою цього проекту є виховати сильну, згуртовану, розумну, спортивну, орієнтовану, патріотичну молодь, яка в свою чергу зробить Україну країну лідером, яка процвітає та живе щасливим життям.

Внаслідок військової агресії ці діти втратили домівку чи батьків, також серед них є діти залізничників, які загинули під час евакуацій, вимушено переміщені діти з тимчасово окупованих територій, діти військовослужбовців. Усі вони, як ніхто, потребують уваги в цей непростий для країни час. Саме тому адміністрація нашого музею, в особі директора Закарпатського ОКМ ім. Т. Легоцького Ольги Шумовської, підтримала ініціативу АТ «Укрзалізниця» провести для них безоплатну екскурсію та масовий захід.

Учасники масового заходу, який провела для них старший науковий співробітник відділу науково-освітньої роботи та промоції Анна-Марія Олейник, отримали цінні знання з історії нашого рідного краю, мали можливість відкрити для себе унікальну культуру Закарпаття, його етнічні, мовні, релігійні та святкові традиції та звичаї, і все це через призму унікальних експонатів, представлених в численних експозиціях Закарпатського ОКМ ім Т. Легоцького, підготованих співробітниками наших наукових відділів.

Вероніка Петрушка,

ст. наук. співробітник

Відділу науково-освітньої роботи та промоції

Онлайн виставка була створена для того, щоб ознайомити суспільство з куштановицькою культурою, котра була важливою сходинкою в історії нашого краю